Громади та освітяни у війні
історії українського спротиву
Спецпроєкт “Громади та освітяни у війні” розповідає історії про українську освіту та її працівників під час російсько-української війни. Попри активні бойові дії, окупацію, невизначеність та страх наші освітяни роблять усе можливе для своїх міст, сіл і громад у різних куточках України. Навчають дітей у сховищах та онлайн, волонтерять та воюють на фронті, допомагають з евакуацією та облаштовують укриття.
Спецпроєкт реалізовано у рамках проєкту DECIDE – “Децентралізація для розвитку демократичної освіти”, що впроваджується ГО DOCCU та PH Zurich за підтримки Швейцарії.
Дружківка
Донецька область
Провела єдиного сина на війну і врятувала тих, у кого ніколи не було справжньої родини. Історія соціальної педагогині Ганни Немирської.
Соціальна педагогиня Ганна Немирська виявилася єдиною, хто погодився супроводжувати сиріт із соціального гуртожитку з прифронтової Дружківки на Донеччині до більш безпечного регіону України. У перші тижні повномасштабного вторгнення вона залишила власну родину, щоб врятувати самотніх дітей, які виявилися не готовими до можливих ризиків війни.
У державному гуртожитку Дружківки проживає молодь, яка виховувалася в інтернатах та дитячих будинках, а після закінчення училищ не має, де жити. Головна задача працівників такого закладу — соціалізувати хлопців і дівчат, навчити їх самостійно жити, заробляти і витрачати гроші, спілкуватися з державними та соціальними інституціями, підтримувати здорові стосунки з тими, хто їх оточує.
Але до війни, на жаль, зовсім не готують у державних сирітських закладах України. І перед її обличчям “державні” діти постають абсолютно беззахисними. Тож Ганна вирішила допомогти. І тепер розповідає про цю подвійну боротьбу за їхні долі.
Стрілкове
Херсонська область
Дві з половиною тисячі кілометрів життя. Як я навчала дітей в окупації, а потім виїхала з села Стрілкове на Арабатській стрілці.
Вчителька фізики і журналістка Аліна Коваленко мешкала в Умані. Однак через стан здоров’я їй довелося звільнитися з роботи і за рекомендацією лікарів влітку 2021 року переїхати до моря. Друзі запросили жінку жити і доглядати за їхнім будинком у селі Стрілкове на Арабатській стрілці в Херсонській області, де вона знайшла роботу за фахом та повернулася до викладання у місцевій школі після 15-річної перерви.
Аліна адаптувалася до нового життя, ретельно готувалася до уроків і намагалася робити їх якомога практичнішими для дітей. Однак усе змінилося 24 лютого.
У цьому матеріалі вона розповідає свою історію ─ про особливості навчання школярів в окупації, небажання співпрацювати з окупаційною владою, страх та складне рішення виїхати із села, як перетворилося у 2500 км дороги зі Стрілкового до Херсона-Кривого Рогу-Умані та врешті Німеччини.
Ірпінь
Київська область
“Здавалося, будівля відірвалася від землі”. Тодішній виконувач обов’язків проректора Державного податкового університету — про окупацію Ірпеня, навчання і повернення до міста
Ірпінь розташований на північному заході від Києва, сюди можна дістатися автівкою за 15 хвилин. Містечко, яке активно розбудовували і де донедавна купували квартири молоді сім’ї, стало форпостом повномасштабного російського вторгнення.
24 лютого в тутешньому Державному податковому університеті мав відбуватися міжнародний захід. Це єдиний в Україні навчальний заклад, який підпорядковується Міністерству фінансів і готує фахівців з економічної безпеки. Того дня о п’ятій ранку мешканці Ірпеня, як і вся країна, прокинулися від вибухів.
У сховищах навчального закладу перебували орієнтовно 700 студентів, викладачів і містян. Нині університет потрощений, він пережив пожежі й окупацію. Але освітній заклад відроджується: після звільнення Ірпеня тут функціонував гуманітарний хаб. З першого серпня в університеті стартував новий навчальний рік — у дистанційному форматі.
Яким було життя освітян і всіх, хто знайшов прихисток у сховищах університету під час боїв за Ірпінь, розповідає Василь Чмелюк, який на той час працював виконувачем обов’язків проректора з міжнародної діяльності та інвестицій.
Попасна
Луганська область
Освітяни Попасної не здаються. Що відбувається зі шкільним навчанням у місті на лінії зіткнення
Попаснянська громада на Луганщині протягом восьми років періодично піддавалася обстрілам зі сторони тимчасово окупованих територій України. Лінія зіткнення проходила всього за чотири кілометри від міста Попасна, у якому проживало близько 14 тисяч мешканців. Але за останні кілька років снаряди рвалися лише на околицях. Іноді — у деяких населених пунктах громади.
Проте все змінилося після 24 лютого. Наразі місто зруйноване, більшість мешканців виїхали в безпечніші місця, а з 8 травня Попасна опинилася під контролем російських окупантів.
Як у таких умовах навчати дітей, що змінилося для вчителів та що буде далі з освітою, розповіла начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації Олена Лагутіна.
Чернігів
Чернігівська область
Школи під час війни: як у Чернігові готувалися до нового навчального року.
Коли 24 лютого 2022 року всю Україну розбудили сирени, до багатьох шкіл Чернігова прийшли не тільки учні. Туди масово прибули люди різного віку, щоб сховатися від російських обстрілів у тамтешніх укриттях.
Потім почалися артобстріли та бомбардування міста з літаків. І поки після чергового «прильоту» директорка Наталія Малець змітала скло в коридорах своєї школи, її колега Лариса Лесун в іншому кінці міста шукала волонтерів, щоб евакуювати з укриття родину з маленькими дітьми. Приблизно таким були зайняті й інші освітяни на чолі зі своїм керівником – начальником управління освіти Чернігівської міської ради Василем Білогурою.
Через війну Чернігів у березні зазнав сильних руйнувань. З 34 шкіл російські снаряди не поцілили лише в сім. Два заклади зруйновані вщент і відновленню не підлягають, 25 – зазнали пошкоджень. Ремонт «уцілілих» оцінюють на суму понад 200 млн грн. Попри всі складнощі Василь Білогура запевняє: освітній процес у місті розпочнеться вчасно.
Як освітяни жили в блокадному Чернігові, як об’єдналися з громадою та благодійниками, щоб відновити зруйноване росіянами майно, і головне – яким буде освітній процес в умовах війни в місті, яке всього за кілька десятків кілометрів від кордону з білоруссю? Про все це в репортажі.
Новоукраїнка
Запорізька область
Як українські вчителі організовують онлайн-навчання на окупованих територіях
У Новоукраїнці Запорізької області зараз хазяйнують окупанти: встановлюють свій порядок, вводять в обіг рублі. У селі тільки один освітній заклад – Новоукраїнська гімназія. Тут навчаються діти з чотирьох населених пунктів. Загарбники змушують батьків віддавати дітей на навчання за російською програмою.
Проте директорка цього освітнього закладу Тетяна Яковлева, яка вимушено евакуювалася до Львова, разом з колегами вирішила дати можливість своїм учням продовжувати здобувати українську освіту. Учителі розробили проєкт і зараз втілюють його в життя. Про це та труднощі, які виникають на шляху реалізації задуму, пані Тетяна розповіла особисто.
Кілія
Одеська область
Освіта під час війни: чи готові укриття в школах міста Кілія?
У двох з п’яти кілійських шкіл можливе лише онлайн-навчання. Три школи мають укриття, але вони не можуть умістити всіх учнів. Розповідаємо, як цю проблему розв’язують у відділі освіти та в якому стані сховища в навчальних закладах Кілії.
Харків
Харківська область
Як проходить навчання в Харкові в умовах постійних обстрілів
Харківський міський голова Ігор Терехов про те, як працюватимуть школи міста в умовах війни
Харків – не тільки місто-герой, але й місто-мученик: щодня на його вулиці сиплються російські снаряди й ракети. І в цих жахливих умовах місто продовжує не тільки боротися, але й жити – життям настільки звичайним, наскільки дозволяє війна. Частиною цього звичайного життя є робота шкіл. Про те, як це відбувається, розповів харківський міський голова Ігор Терехов.
Львів
Львівська область
Навчання в умовах війни: як навчатимуться школярі Львівщини під час повітряних тривог
1 вересня 2022 року школи Львівської області розпочали навчання в очному форматі. Через повномасштабне вторгнення росії в Україну та загрозу ракетних обстрілів мирного населення в закладах освіти облаштували укриття, де діти та вчителі можуть сховатися під час повітряних тривог.
Ми дізналися, чи всі школи мають такі укриття, як вони облаштовані, за чиї кошти і які вимоги існують до укриттів у навчальних закладах.
Решетилівка
Полтавська область
Решетилівська громада: у виборі форми навчання тільки демократичний підхід
Наприкінці літа традиційно постало питання про готовність усіх закладів освіти до нового навчального року. Цьогоріч – в умовах воєнного стану. Як організовувати навчальний процес, вирішували і в Решетилівській громаді, що на Полтавщині.
На сьогодні цей регіон відносно спокійний для життя і вже встиг стати прихистком для багатьох внутрішньо переміщених осіб, у тому числі і дітей, які розпочали свій навчальний рік на новому місці.
Новопсков
Луганська область
Не тільки знання, а й україноцентричний світогляд: як працюють заклади освіти в Новопсковській громаді
Початок навчального року в Україні в умовах воєнного стану став непростим для кожного закладу освіти. Та надскладне завдання – забезпечити належний освітній процес у громадах, території яких опинилися під російською окупацією. Одна з них – Новопсковська територіальна громада Луганської області.
Про те, як селищна рада створює умови, щоб діти опанували українську навчальну програму в онлайн-режимі, з якими складнощами стикається і від кого отримує допомогу, розповідає голова Новопсковської територіальної громади Вадим Гаєв.
Кагарлик
Київська область
Офлайн-навчання в школах Кагарлицької громади
Навчальний рік у школах в Україні розпочався 1 вересня 2022 року. Таке рішення було ухвалено під час засідання Кабінету Міністрів ще 24 червня. На прифронтових й окупованих територіях повернутися до очного навчання неможливо, тому там продовжиться онлайн-формат.
Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет зазначив, що всі діти повинні здобувати знання лише в безпечних умовах, а право вибору форми навчання буде за батьками.
Ми вирішили дізнатися, як відбуватиметься навчання в школах Кагарличчини, як підготувалися освітяни та влада громади. Для цього поспілкувалися з начальницею відділу освіти Кагарлицької міської ради Надією Омельченко, керівником комісії міськради Ігорем Будюком і керівниками кагарлицьких ліцеїв № 1 Василем Мамієм і № 3 Наталією Коваленко, Буртівського ліцею Людмилою Нестерук.
Каноничі
Рівненська область
Запрограмовані на перемогу: велика душа маленького дитсадка з Каноничів
Волонтер – це мультизаняття, бо в цьому непростому й неромантичному статусі, узятому добровільно, обмежень за професійним фахом нема. Вимушеними волонтерами стали тисячі українців. Вимушеними, бо 24 лютого 2022 року російський окупант цинічно вдерся в Україну, нехтуючи всіма можливими правилами війни й політики. До оборони стали в тому числі й педагоги.
Зупинилося навчання, але запрацювали волонтерські хаби, цехи й центри допомоги в освітніх закладах. Не виняток і Вараський район: Каноницька громада всією освітньою галуззю швидко самоорганізувалася. І не тільки школи, а й навіть дитсадки. Волонтерським хабом-кухнею став і садочок «Сонечко» у Каноничах, яким керує Наталія Сакова.
Нині в закладі вже стартував навчально-виховний процес, але й роботу на оборону не покинули. Колектив закладу розказав, з чого починалося їхнє волонтерство, чого досягли й що планують надалі.
Білопілля
Сумська область
Білопільські освітяни працюють під обстрілами та дбають про якісне навчання і безпеку
Білопільська школа за сім кілометрів від кордону з рф жодного дня не припиняла навчання і в тимчасовому оточенні, і під постійними обстрілами.
Має найбільшу кількість серед шкіл Білопільщини медалістів та учнів, які набрали 200 балів на тестуванні. Учителі облаштовують бомбосховища й разом з учнями займаються волонтерством.
Маріуполь
Донецькка область
Як зберігають освітній та інтелектуальний потенціал Маріуполя, а також зв'язок дітей з містом та Україною
Після того, як впала «Азовсталь», замість одного Маріуполя з’явилося два. Перший – зруйнований майже дощенту, заляканий, зрадницький, переповнений окупаційними військами та гаслами, голодний, холодний і безперспективний. Другий – нескорений, сповнений планів й обернутий у майбутнє. І чим далі, тим більше слабшає перший і тим сильнішим стає другий. Бо його підтримує весь світ, віддаючи йому свою енергію і переконуючи у тому, що саме він – справжній.
Тому досі працюють Маріупольська міська рада і маріупольські школи. Після звільнення і відбудови міста вони повернуться і писатимуть нові сторінки української історії Маріуполя. Над цим вже працює міський голова Вадим Бойченко, який зараз намагається зберегти освітню структуру міста – насамперед вчителів та учнів. Саме про них переважно і йшла мова у розмові з маріупольським міським головою, який обіймає свою посаду ось вже сім років поспіль.
Сайт створено за підтримки Агенції медійного росту
