Освіта під час війни: чи готові укриття в школах міста Кілія?
У двох з п’яти кілійських шкіл можливе лише онлайн-навчання. Три школи мають укриття, але вони не можуть умістити всіх учнів. Розповідаємо, як цю проблему розв’язують у відділі освіти та в якому стані сховища в навчальних закладах Кілії.
Очне навчання в усіх освітніх закладах Кілії почалося 14 лютого. Але менше ніж через два тижні їх знову довелося зачинити. Почалася повномасштабна війна.
«Два тижні діти не навчалися. У всіх був шок від того, що відбувається, ми не знали, що далі і як довго триватиме війна. Через деякий час зрозуміли – скоро вона не закінчиться, а навчатися треба. Учні перейшли на дистанційне навчання», – розповідає керівник відділу освіти Кілійської міськради Сергій Мергут.
За його словами, тривалий карантин під час коронавірусу допоміг так організувати дистанційку, що після початку повномасштабної війни повернутися до такого формату навчання вже не було складно. Проблема тільки в тому, що тепер потрібно організувати безпечне освітнє середовище для тих, хто не хоче або не може навчатися онлайн.
З п'яти кілійських шкіл для змішаного навчання під час війни обрали три. Це навчальні заклади середньої освіти № 1, 3 та 4. У цих школах можна буде навчатися і дистанційно, і офлайн.
«Таке поєднання підходить для різних занять: практичні та лабораторні можуть проводитися в очному режимі, лекційні – дистанційно. У початковій школі, у закладах, де будуть найпростіші укриття, будемо рекомендувати проводити заняття в очному режимі», – каже Сергій Мергут.
Остаточне рішення про те, дистанційно, очно чи в змішаному режимі буде відбуватися навчання, ухвалюватиме адміністрація школи, спираючись на рекомендації обласної та районної військової адміністрації.
«Ми опитали понад 1700 батьків. За змішане та дистанційне навчання разом проголосували 56 % опитаних», – ділиться результатами опитування батьків очільник міського відділу освіти. За його словами, більшість кілійських учнів, учителів і техперсоналу лишилося в місті.
Директор Кілійського ЗЗСО № 3 Ярослав Нерушиян показує, де будуть перебувати діти під час повітряної тривоги
«Комісія обрала під укриття коридор першого поверху», – розповідає директор Кілійського ЗЗСО № 3 Ярослав Нерушиян.
У цій школі навчається 580 дітей. Але її укриття розраховане лише на 125 осіб.
«Ми обмежені нормами укриття. На одну людину має бути 0,6 кв. м. Тож будемо навчатися у дві зміни за змішаним типом. Наприклад, щоб початкова школа виходила таким чином: 1 і 3 класи один тиждень, 2 і 4 класи – інший. Остаточно все визначить педагогічна нарада», – каже директор школи.
Укриття облаштовували і самостійно, і залучали спеціалістів.
«Зробити розмітку покажчиків руху до укриття, встановити таблички біля вхідних дверей, лави, столи, посудини з водою – це ми самі. А от посилення дверних отворів негорючим матеріалом, встановлення відеоспостереження та тривожної охоронної сигналізації повинні робити спеціалісти. Ми замовили ліхтарі, свічки, засоби для гасіння пожежі, генератор, встановлюємо вайфай-пристрої», – розповідає Ярослав Нерушиян.
Готуючи для учнів сховища, освітяни розмірковували й про втрачені можливості, і про плани на майбутнє. Бо війна війною, але треба адаптуватися, треба вчитися.
Війна відібрала в кілійських школярів мрію про сучасні комп’ютерні кабінети та STEAM-лабораторії.
«Ми запланували чотири проєкти для облаштування двох STEAM-лабораторій і двох лінгафонних кабінетів. Вони мали з’явитися в кілійських школах № 3 і № 4. На початку 2022 року ми пройшли перший обласний етап урядової програми «Спроможна школа для кращих результатів». У лютому наші проєкти мали розглядати в Міністерстві освіти і науки України. Минулого року за цією програмою ми облаштували STEAM-лабораторію в Кілійському НЗСО № 1. Тож, вважаю, що і цього року мали великі шанси отримати фінансування», – жалкує про втрачені можливості Сергій Мергут.
Також кілійські освітяни через війну змушені були на певний час призупинити співпрацю зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE.
«У лютому – березні ми мали подати на розгляд 15 проєктів від наших школярів. Дуже хвилювалися. Для учнів важливо не тільки розробити проєкт, а й захистити та реалізувати його. Однак від цієї ідеї через війну теж довелося відмовитися. Нині DECIDE відновив свою роботу в Україні, ми продовжуємо співпрацю і сподіваємося на перемогу в конкурсі», – розповідає директор Кілійського ліцею № 3 Ярослав Нерушиян.
STEAM-лабораторія, або Центр управління космічними польотами (фото з архіву НЗСО № 1)
Літо, відпочинок, робототехніка (фото з архіву Сергія Мергута)
Щорічне літнє оздоровлення дітей цього року теж опинилося під загрозою. Однак завдяки відновленню роботи проєкту DECIDE кілійським дітям вдалося організувати літній табір на базі школи № 3. Проводили спортивні ігри, заняття з робототехніки та малювання.
«Ця школа має сучасний спортивний майданчик і безпечний внутрішній дворик. Під час тривоги використовували найпростіші укриття – коридори. Ховалися, використовуючи правило двох стін», – розповів керівник відділу освіти.
Також дітям організували екскурсію у відділ Державної служби надзвичайних ситуацій та до волонтерського центру.
І школярам, і дорослим дуже сподобався такий формат пізнавального відпочинку. Тож подібні екскурсії планують у новому навчальному році зробити регулярними.
«Діти з учнівського самоврядування разом з мером могли б брати участь у заходах, давати поради та висловлювати свою точку зору», – ділиться планами Сергій Мергут.
Мер і діти (фото з архіву Сергія Мергута)
Кілійські освітяни та учні активно волонтерять.
«Ми провели благодійні ярмарки майже в усіх навчальних закладах громади. Загалом зібрали понад 300 000 гривень», – розповідає керівник відділу освіти Кілійської міськради Сергій Мергут.
У кілійській школі № 4 згуртувалися вчителі, учні та батьки. Разом плели сітки, виготовляли патріотичні вироби для благодійних ярмарків, кухарі готували смачну їжу для тероборони міста.
Учні школи № 3 допомагають у Кілійському волонтерському центрі: плетуть сітки, виготовляють кікімори, збирають необхідні речі.
«Зараз ніхто не може бути осторонь. Уся наша діяльність наближає нашу перемогу», – упевнений керівник Кілійського міського відділу освіти.
Щоденна праця на благо України (фото з архіву НЗСО № 4)
У кожного свій фронт, і кожний фронт – важливий (фото з архіву НЗСО № 3)
Авторка: Олеся Ланцман
Історії українського спротиву у війні працює на WordPress