Решетилівка
Решетилівська громада: у виборі форми навчання тільки демократичний підхід
Наприкінці літа традиційно постало питання про готовність усіх закладів освіти до нового навчального року. Цьогоріч – в умовах воєнного стану. Як організовувати навчальний процес, вирішували і в Решетилівській громаді, що на Полтавщині.
На сьогодні цей регіон відносно спокійний для життя і вже встиг стати прихистком для багатьох внутрішньо переміщених осіб, у тому числі і дітей, які розпочали свій навчальний рік на новому місці.
Як повномасштабне вторгнення вплинуло на поточний навчальний рік
Зараз на території Решетилівської громади діє 16 закладів загальної середньої освіти, стільки ж закладів дошкільної освіти і три позашкільні – Будинок дитячої та юнацької творчості, дитячо-юнацька спортивна школа, Центр туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді.
«На 24 лютого в нас були заплановані останні консультування для проєктів «Громадський бюджет на дитячі мрії», але повномасштабна війна внесла свої корективи. Спочатку перейшли на дистанційне навчання, до якого в принципі вже були готові завдяки карантину. Але потім побачили, що це неефективно, бо ані вчителі не можуть матеріал подавати, ані діти його сприймати. Тому вирішили піти на вимушені канікули з 28 лютого по 14 березня. Далі – відновили дистанційну форму, оскільки вже добре знайомі з нею», – розповідає очільниця відділу освіти Решетилівської міської ради Алла Костогриз.
У закладах освіти проживає до ста внутрішньо переміщених осіб
У березні громада почала приймати перших внутрішньо переміщених осіб, яких розміщували в тому числі і в закладах освіти. Відділ сприяв тому, щоб умови проживання були комфортними, наскільки це можливо.
На рівні країни зараз активно обговорюється тема розселення внутрішньо переміщених осіб із закладів освіти, оскільки приміщення треба використовувати протягом навчального року.
Решетилівській громаді, як стверджує очільниця відділу, у цьому плані пощастило. Усе тому, що переміщені особи перебувають у тих закладах, які реорганізовані. Це Сухорабівська школа, реорганізована минулого року, і в ній доступні всі умови – опалення, світло, вода, і Пустоварівський дошкільний заклад. Проживали якийсь час люди і в Шилівському садочку. Також рішенням виконкому визначено Першолиманську школу як таку, що зможе прийняти 60 осіб.
Кожного дня кількість ВПО тут змінюється. У Пустоварах живуть стабільніше, а в Сухорабівці можуть приїздити і їхати, дехто купив будинок, і таким чином звільнилося місце в школі. Загалом у двох закладах освіти зараз проживає до 100 осіб.
Діти ВПО навчаються в місцевих школах
На кінець навчального року до освітнього процесу вже долучилися дистанційно діти з інших регіонів – наприклад, з окупованих територій Луганської області. Здебільшого це були випускники, які хотіли отримати документ про освіту українського зразка. Ті, хто проявив бажання навчатися, виходили на контакт з директорами місцевих шкіл, класними керівниками й здобували знання в Решетилівській громаді.
Вибір форми навчання – питання № 1
Хтось обирає онлайн-формат, хтось офлайн – типова ситуація цього навчального року. Вибір форми навчання активно обговорювався батьками як у соціальних мережах, так і групових батьківських чатах. У відділі освіти до цього питання поставилися серйозно, а тому найперше врахували думку батьків, які пройшли спеціально створений опитувальник.
Якщо батьки мали сумніви щодо безпекової ситуації та не хотіли віддавати дитину на очне навчання, вони могли обрати іншу форму – дистанційну, екстернатну або сімейну (домашню).
Результати загального опитування засвідчили, що із 2366 батьків 66,7 % підтримують онлайн-навчання, 16,1 % – офлайн, а 17,2 % – змішане навчання.
Приміром, у Решетилівській філії І ступеня ОЗ «Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника» навчаються 467 учнів, а в укритті можуть одночасно розміститися лише до двохсот людей. Тож при опитуванні батьків 72,6 % цього ліцею обрали дистанційну форму навчання для своїх дітей. Змішаній формі віддали перевагу 19 %.
«До 24 лютого в навчальному році в нас усе було офлайн, окрім кількох карантинних днів. У нас екологічно чиста школа, ми адаптувалися, трималися, вийшли на певну стабільність. Зараз же однозначно батьки обирають онлайн-форму навчання. У нас немає укриття, але навіть його наявність на рішення батьків не вплинула б. Просто є потреба бачити свою дитину «тут і зараз» більшість часу. Ніхто не хоче наражатися на небезпеку. Можливо, пізніше буде змішана форма навчання, тоді вже зустрічатимемося і з батьками, і з дітками», – говорить директорка Потічанської філії І–ІІ ступенів з дошкільним підрозділом ОЗ «Решетилівський ліцей імені І. Л. Олійника» Ірина Платко.
А ось у Шевченківському ЗЗСО І–ІІІ ступенів укриття хоч і є, але значна частина батьків усе одно обрали дистанційку.
«У новому навчальному році в нас 152 учні з урахуванням дітей внутрішньо переміщених осіб. Укриття ми маємо, хоч воно і розташоване не в приміщенні школи. Але, як показало опитування, близько 80 % батьків обирають дистанційну форму. Дуже хочеться, щоб хоча б малеча відвідувала школу, адже для неї дуже важлива взаємодія в колективі та з однолітками», – коментує директор закладу Віталій Кисельов.
«Безпека освітнього процесу – це наш пріоритет», – стверджує очільниця відділу освіти Алла Костогриз.
Вона запевняє, що ніхто не змушує вести дітей до школи – заклад пропонує наявні варіанти, а батьки вже самі обирають. За словами пані Алли, підхід до вибору форми навчання в Решетилівській громаді демократичний. Школи мають повноваження вирішувати самостійно, як їм краще організувати свій навчальний процес з урахуванням думки батьків і наявності укриттів.
Більше бояться не діти, а їхні батьки
З коментарів батьків у соціальних мережах випливає, що діти бояться спускатися в укриття під час повітряної тривоги. Натомість очільниця освіти Решетилівської громади це дещо спростовує:
«Так, можливо, деяким дітям страшно. Але я зі свого досвіду скажу, що більше не діти бояться, а їхні батьки. Діти дуже сумують одне за одним, вони такі захоплені, коли зустрічаються разом. В очах дітей нема тривоги. Дитина спокійна, коли біля неї спокійний дорослий, коли відсутня паніка. В укриттях їх можна зайняти різними активностями, відволікти. Усе залежить від уміння організувати процес. Життя і здоров'я дитини – найвища цінність. Ми це завжди пам'ятаємо й обов'язково враховуємо, ухвалюючи важливі рішення».
Замість пришкільних таборів активне дозвілля
Звичні пришкільні табори, які мали проходити в червні, у Решетилівській громаді не відбулися. У сільській місцевості діти не покидають майданчики майже цілий день, бо інше дозвілля в них наразі відсутнє.
Рятівним колом став проєкт DECIDE, який проводив відбір громад у межах кампанії Summer Clubs «Ми вдома – в Україні». Решетилівська громада ввійшла до переможців, де було створено літні дитячі клуби. В ідеалі вони розраховані на одну школу, проте відділ освіти спрацював креативно: вирішили залучити й учнів із сільської місцевості, щоб вони теж брали участь у клубах і змістовно проводили час. Для цього літні клуби запустили своєрідним марафоном по школах – починаючи з липня і майже до початку нового навчального року. Завдяки клубним зустрічам діти корисно провели свій час, отримали лише позитивні емоції від спілкування в учнівському колі, а також зберегли захопливу згадку про літо.
Авторка: Юлія Антонець
Сайт створено за підтримки Агенції медійного росту
